Як і було обіцяно в моєму попередньому відео, ми зараз обговоримо те, що часом називають "пророцтвом Ісуса останніх днів", що записано в Матвія 24, Марка 13 і Луки 21. Оскільки це пророцтво є настільки важливим для вчення Єгови Свідки, як і у випадку з усіма іншими адвентистськими релігіями, я отримую багато запитань, пов’язаних із цим, і я сподівався відповісти на них усіх у цьому одному відео. Однак, проаналізувавши повний обсяг теми, я зрозумів, що не доцільно намагатися висвітлити все в одному відео. Це було б занадто довго. Краще зробити коротку серію на тему. Отже, у цьому першому відео ми покладемо основу для нашого аналізу, намагаючись визначити, що спонукало учнів формулювати питання, яке спонукало Ісуса давати це пророче попередження. Розуміння природи їхнього питання є ключовим для розуміння нюансів Ісусової відповіді.
Як ми вже неодноразово заявляли, наша мета - уникати особистих інтерпретацій. Сказати: "Ми не знаємо" - це цілком прийнятна відповідь, і набагато краща, ніж залучення до диких спекуляцій. Я не кажу, що спекуляції помилкові, але спочатку наклейте на них великий ярлик, кажучи: "Ось будьте драконами!" або, якщо вам більше подобається, "Небезпека, Уілл Робінсон".
Як християни, що пробуджуються, ми ніколи не хочемо, щоб наше дослідження закінчилося виконанням Ісусових слів у Матвія 15: 9: «Вони даремно поклоняються мені; їх вчення - це лише правила людини. "(NIV)
Проблема для нас, хто походить з Організації Свідків Єгови, полягає в тому, що ми несемо тягар десятиліть індоктринації. Ми маємо ухилятися від цього, якщо хочемо сподіватися на те, щоб дозволити святому духу привести нас до істини.
З цією метою гарною відправною точкою є усвідомлення того, що те, що ми збираємось прочитати, було записано майже 2,000 років тому людьми, які говорили іншою мовою, ніж ми. Навіть якщо ви розмовляєте грецькою, грецька, якою ви розмовляєте, значно змінилася порівняно з грецькою мовою коїне в часи Ісуса. Мова завжди формується культурою її носіїв, а культура письменників Біблії складала два тисячоліття в минулому.
Почнемо.
Пророчі слова, знайдені в цих трьох євангельських розповідях, з’явилися в результаті запитання, заданого Ісусу чотирма його апостолами. Спочатку ми прочитаємо запитання, але перед тим, як спробувати відповісти на нього, спробуємо розібратися, що його спонукало.
Я буду використовувати Мовний переклад Янга для цієї частини дискусії.
Метью 24: 3 - «І коли він сидить на Оливній горі, учні підійшли до нього самі, кажучи:« Скажи нам, коли вони будуть? і що є знаком Твоєї присутності та повного кінця віку? "
Позначити 13: 3, 4 - “І коли він сидить на Оливній горі, навпроти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій допитували його самі, скажи нам, коли це станеться? і яка прикмета, коли все це може здійснитися? '"
Лука 21: 7 - «І вони допитали його, кажучи:« Вчителю, коли тоді це станеться? і що є ознакою, коли ці речі можуть відбутися? "
Із трьох лише Марк дає нам імена учнів, які задають питання. Решта не були присутні. Матвій, Марк та Лука почули про це з секонд хенду.
Варто зазначити, що Метью розбиває це питання на три частини, а інші дві - ні. Що Матвій включає, але чого немає в рахунку Марка і Луки, це питання: "Який знак вашої присутності?"
Отже, ми можемо запитати себе, чому Марк та Лука опускають цей елемент? Інше питання виникає, коли ми порівнюємо шлях Мовний переклад Янга робить цей уривок тим, що майже у всіх інших версіях Біблії. Більшість замінює слово «присутність» на слово «прихід» або, іноді, «прихід». Це важливо?
Перш ніж розібратися в цьому, давайте почнемо із запитання себе, що спонукало їх задати це питання? Ми спробуємо стати на їхнє місце. Як вони бачили себе?
Ну, всі вони були євреями. Тепер євреї відрізнялись від усіх інших народів. Тоді всі шанували ідолів, і всі вони шанували пантеон Богів. Римляни шанували Юпітер і Аполлон, Нептун і Марс. В Ефесі вони поклонялися багатогрудим Богом на ім'я Артеміда. Давні коринтяни вірили, що їх місто було засноване нащадком грецького бога Зевса. Зараз усіх цих богів немає. Вони зникли в туманах міфології. Вони були фальшивими богами.
Як ви шануєте фальшивого бога? Поклоніння означає підпорядкування. Ти підкоряєшся своєму богу. Покірність означає, що ви робите те, що наказав вам ваш бог. Але якщо ваш бог кумир, він не може говорити. То як це спілкується? Ви не можете виконувати наказ, якого ніколи не чуєте, правда?
Існує два способи поклоніння фальшивому Богу, міфологічному богу, подібному Юпітеру римлян. Або ти робиш те, що, на твою думку, він хоче від тебе, або робиш те, що його священик каже тобі за його волею. Якщо ви собі це уявляєте, чи вам священик наказує це робити, ви справді поклоняєтесь людям. Поклоніння означає підкорення означає послух.
Тепер євреї також поклонялись чоловікам. Ми щойно прочитали слова Ісуса з Матвія 15: 9. Однак їхня релігія відрізнялася від усіх інших. Це була справжня релігія. Їхня нація була заснована Богом і отримала Божий закон. Вони не поклонялися ідолам. У них не було пантеону богів. І їхньому Богові, ЯХВ, Йехові, Єгові, що завгодно, поклоняються і донині.
Ти бачиш, куди ми з цим йдемо? Якщо ви тоді єврей, єдине місце для поклоніння справжньому Богу - це іудаїзм, а місце існування Бога на землі - у Святому Святих, внутрішньому святині в Єрусалимському храмі. Забери все це, і ти забереш Бога з землі. Як ти міг більше поклонятися Богу? Де ви могли поклонятися Богові? Якщо храму немає, де ви можете принести свої жертви на прощення гріхів? Весь сценарій був би немислимий для єврея тієї епохи.
Однак саме це проповідував Ісус. У трьох розділах Матвія, що передували їхньому питанню, ми читаємо про останні чотири дні Ісуса в храмі, засуджуючи провідників за лицемірство та пророкуючи, що місто та храм будуть зруйновані. Насправді, схоже, останні слова, які він сказав безпосередньо перед тим, як остаточно залишити храм, були такими: (Це з Біблійної Біблії Біблії)
(Метью 23: 29-36) “Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри! Бо ти будуєш гробниці пророків і прикрашаєш пам'ятники праведникам; а ти кажеш: Якби ми були в часи наших батьків, ми не були б причастими з ними в крові пророків. Таким чином, ви свідчите про себе, що ви сини тих, хто вбив пророків. Ви тоді заповнюйте міру своїх батьків. Змії! Потомство гадюк! Як уникнути вироку Геєнни? "
«Через це ось я посилаю до вас пророків та мудреців та книжників. Деякі з них ви будете вбивати і розіп'яти, а деякі з них будете лупцювати у своїх синагогах, і будете переслідувати від міста до міста; так що на вас вийде вся праведна кров, що виливається на землю, від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Берекії, якого ви убили між храмом та вівтарем. Істинно кажу вам, усі ці речі припадуть до цього покоління ».
Чи можете ви побачити ситуацію так, як вони бачили б її? Ви єврей, який вважає, що єдине місце для поклоніння Богові - це Єрусалим при храмі, а тепер син Божий, якого ви визнаєте Месією, каже, що люди, які почують його слова, побачать кінець усьому. Уявіть, як би це вас почувало.
Тепер, коли ми стикаємося з реальністю, яку ми, люди, не бажаємо або не можемо споглядати, ми переходимо в стан заперечення. Що для вас важливо? Ваша релігія? Твоя країна? Твоя родина? Уявіть, що хтось, кому ви довіряли як надмірно надійного, повинен був сказати вам, що найголовніше у вашому житті закінчиться, і ви будете поруч, щоб це побачити. Як би ти з цим впорався? Чи змогли б ви з цим впоратися?
Здається, учням було важко з цим, тому що, коли вони почали відходити від храму, вони пішли з дороги, щоб рекомендувати його Ісусу.
Матвій 24: 1 CEV - "Після того, як Ісус вийшов з храму, його учні підійшли і сказали: Подивіться на всі ці будівлі!"
Марк 13: 1 ESV - І коли він вийшов з храму, один з його учнів сказав йому: "Подивись, учителю, які чудові камені та які чудові будівлі!"
Лука 21: 5 NIV - «Деякі з його учнів згадували про те, як храм прикрашали гарні камені та подарунки, присвячені Богові».
"Подивися, Господи. Подивіться на ці красиві споруди та ці дорогоцінні камені ". Підтекст досить кричить:" Напевно, ці речі не пройдуть? "
Ісус розумів цей підтекст і знав, як на них відповісти. Він сказав: “Ти все це бачиш? ... Справді кажу вам: жоден камінь тут не залишиться на іншому; кожен буде скинутий ». (Матвія 24: 2 NIV)
Зважаючи на цей контекст, що ви думаєте, що вони мали на увазі, коли вони запитували Ісуса: "Скажіть нам, коли це буде, і що буде ознакою вашої присутності та укладення системи речей?" (Матвій 24 : 3 NWT)
Хоча відповідь Ісуса не обмежувалась їхніми припущеннями, він знав, що їм на думці, що їх стосується, про що вони насправді просять і які небезпеки вони матимуть після того, як він піде. Біблія говорить, що любила їх до останнього, і любов завжди виглядає на користь коханій людині. (Джон 13: 1; 1 Коринтян 13: 1-8)
Любов Ісуса до своїх учнів спонукала його відповісти на їхнє питання так, щоб їм було корисно. Якби їх питання передбачало обставини, що відрізняються від реальності, він не хотів би вести їх далі. Тим не менше, були речі, яких він не знав, [пауза], і речі, яких вони не мали права знати, [пауза], і речі, з якими вони ще не могли впоратися, знаючи. [пауза] (Матвій 24:36; Дії 1: 7; Іван 16:12)
Підсумовуючи до цього: Ісус провів чотири дні проповідуючи в храмі, і за цей час він пророкував кінець Єрусалиму та храм. Перед самим виходом з храму в останній раз він сказав своїм слухачам, що суд за всю кров, пролиту від Авеля аж до останнього мученика-пророка, повинен прийти саме на це покоління. Це означало б кінець єврейської системи речей; кінець свого віку. Учні хотіли знати, коли це станеться.
Це все, що вони очікували, що це станеться?
Ні.
Перед тим, як Ісус зійшов на небо, вони запитали його: "Господи, ти відновиш царство в Ізраїлі в цей час?" (Дії 1: 6 NWT)
Здається, вони визнали, що нинішня єврейська система закінчиться, але вони вірили, що за Христа відбудеться відновлена єврейська нація. На той момент вони не могли зрозуміти часових шкал. Ісус сказав йому, що він збирається забезпечити собі царську владу, а потім повернеться, але, судячи з характеру їхніх питань, очевидно, що вони думали, що його повернення збігатиметься з кінцем міста та його храмом.
Це виявилося так?
На цьому етапі було б вигідно повернутися до раніше піднятих питань, що стосуються різниці між розповіддю Матвія про це питання та Марка та Луки. Метью додає фразу: "Яким буде знак вашої присутності?" Чому? І чому майже всі переклади роблять це як "знак вашого приходу" або "знак вашого приходу"?
Це синонімічні терміни?
Ми можемо відповісти на перше питання, відповівши на друге. І не помиляйся, раніше це виявилося духовно руйнівним, тому спробуємо цього разу це виправити.
Коли Мовний переклад Янга а також Новий переклад світу Свідки Єгови передають грецьке слово, параю, як "присутність" вони є буквальними. Я вважаю, що Свідки Єгови роблять це з неправильної причини. Вони зосереджуються на загальновживаному слові, що буквально означає «бути поруч» (ДОПОМОГА Дослідження слів 3952) Їх доктринальне упередження змусило б нас повірити, що Ісус був невидимо присутній з 1914 року. Для них це не друге пришестя Христа, що, на їхню думку, стосується його повернення в Армагеддон. Отже, для Свідків Ісус тричі прийшов або прийде. Одного разу як Месія, знову в 1914 році як Давидів Цар (Дії 1: 6) і втретє в Армагеддоні.
Але екзегеза вимагає від нас почути сказане вухом учня першого століття. Існує ще одне значення параю який не зустрічається в англійській мові.
Це часто є дилемою, з якою стикається перекладач. У молодості я працював перекладачем, і хоча мені довелося мати справу лише з двома сучасними мовами, я все одно зіткнувся б із цією проблемою. Іноді слово в одній мові має значення, для якого в мові перекладу немає точного відповідного слова. Хороший перекладач повинен надавати значення і ідеї письменника, а не його слова. Слова - це лише інструменти, якими він користується, і якщо інструменти виявляться недостатніми, переклад постраждає.
Дозвольте навести приклад.
“Коли я голюсь, я не використовую накип, піну або газу. Я використовую лише піну ".
“Cuando me afeito, no uso espuma, espuma, ni espuma. Solo uso espuma ".
Як англомовний, ви відразу розумієте відмінності, представлені цими чотирма словами. Хоча принципово всі вони мають на увазі певну піну, вони не однакові. Однак іспанською мовою ці нюансові відмінності потрібно пояснити вживанням описової фрази чи прикметника.
Ось чому віддайте перевагу дослівному перекладу для навчальних цілей, оскільки це робить вас на крок ближче до значення оригіналу. Звичайно, повинна бути готовність зрозуміти, тому гордість потрібно викинути у вікно.
Я постійно пишу людей, які пишуть тверді твердження, базуючись на розумінні одного перекладеного слова, узятого з їхньої улюбленої біблійної версії. Це не спосіб зрозуміти Писання.
Наприклад, той, хто, мабуть, хотів, щоб привід причепитися до Біблії, процитував 1 Івана 4: 8, де сказано, що “Бог є любов”. Тоді ця людина цитувала 1 Коринтян 13: 4, в якій сказано: „Любов не заздрить”. Нарешті, було згадано Вихід 34:14, де Єгова називає себе «ревнивим Богом». Як може люблячий Бог бути і ревнивим Богом, якщо любов не ревнива? Недоліком у цьому рядку спрощених міркувань є припущення, що англійські, грецькі та єврейські слова є повністю синонімами, чим вони не є.
Ми не можемо зрозуміти жоден документ, не кажучи вже про один, написаний тисячі років тому старовинною мовою, не розуміючи текстуального, історичного, культурного та особистого контексту.
У разі використання Метью о параю, ми повинні враховувати культурний контекст.
Відповідність Стронга дає визначення параю як "присутність, прихід". В англійській мові ці терміни мають певне відношення один до одного, але вони не є суто синонімами. Крім того, у грецькій мові ідеально добре слово "прийти" елеусис, який Стронґ визначає як «прихід, прихід, прихід». Отже, якщо Метью мав на увазі «приїзд», як випливає з більшості перекладів, чому він це використав параю і ні елеусис?
Бібліограф Вільям Барклай говорить про одне давнє вживання цього слова паросія.
«Крім того, однією із найпоширеніших речей є те, що провінції датували нову епоху від параю імператора. Кос датував нову еру з параю Гая Цезаря в н.е. 4, як і Греція з параю Адріана в 24 р. н. е. З приходом короля з’явився новий відрізок часу.
Іншою поширеною практикою було вибивання нових монет на згадку про візит короля. Подорож Адріана може супроводжуватися монетами, які були вибиті на згадку про його візити. Коли Нерон відвідав Коринф, монети були вибиті на згадку про його авантюра, адвент, що є латинським еквівалентом грецького параю. Наче з приходом короля з’явився новий набір цінностей.
Паросія іноді використовується для "вторгнення" провінції генералом. Він так використовується для вторгнення в Азію мітрадатів. Це описує вихід на сцену новою силою, що завойовує ".
(Новозавітні слова Вільям Барклай, с. 223)
Маючи це на увазі, давайте прочитаємо Дії 7:52. Цього разу ми підемо з англійською стандартною версією.
“Кого з пророків ваші батьки не переслідували? І вони вбили тих, хто заздалегідь оголосив майбутній Праведника, якого ви зрадили і вбили,
Тут грецьке слово не є "присутність" (параю), але "приходить" (елеусис). Ісус прийшов як Христос або Месія, коли його охрестив Іоанн і помазав святим духом Бог, але, хоча тоді він був фізично присутній, його царська присутність (параю) ще мала розпочатися. Він ще не почав царювати як король. Отже, Лука в Діях 7:52 говорить про прихід Месії або Христа, але не про присутність Царя.
Тож, коли учні запитали про присутність Ісуса, вони запитували: "Що буде ознакою вашого приходу як царя?", Або "Коли ви почнете правити над Ізраїлем?"
Той факт, що вони думали, що царське правління Христа збігатиметься з руйнуванням храму, не означає, що він повинен був. Той факт, що вони хотіли отримати знак його приїзду чи приходу як Кінга, не означає, що вони збираються його отримати. Це питання не надихалося Богом. Коли ми говоримо, що Біблія натхнена Богом, це не означає, що кожна робота, записана в ній, походить від Бога. Коли Диявол спокушав Ісуса, Єхова не вкладав слова в уста Сатани.
Коли ми говоримо, що Біблія натхнена Богом, це не означає, що кожне записане в ній слово походить від Бога. Коли Диявол спокушав Ісуса, Єхова не вкладав слова в уста Сатани. Коли ми говоримо, що біблійна розповідь натхнена Богом, ми маємо на увазі, що вона містить правдиві розповіді поряд із справжніми словами Бога.
Свідки кажуть, що Ісус почав правити в 1914 році як Цар. Якщо так, то де докази? Присутність короля була відзначена в римській провінції датою прибуття імператора, тому що, коли король був присутній, все змінилося, були прийняті закони, ініційовані проекти. Імператор Нерон був поставлений на престол у 54 р. Н. Е., Але для Корінфян його присутність розпочалась у 66 р. Н. Е., Коли він відвідав місто та запропонував будівництво Коринфського каналу. Це сталося не тому, що незабаром на нього було вбито, але ти розумієш.
Отже, де свідчення того, що Ісусова царська присутність почалася 105 років тому? Щодо цього, коли дехто каже, що його присутність розпочалась у 70 р. Н. Е., Де є докази? Християнське відступництво, темні віки, 100-річна війна, хрестові походи та іспанська інквізиція - не схоже на присутність короля, якого я хотів би правити мною.
Чи історичні докази призводять нас до висновку, що присутність Христа, хоча й згадується в тому ж питанні, є окремою подією від руйнування Єрусалиму та його храму?
Отже, чи зміг Ісус дати їм голову щодо близькості до кінця єврейської системи речей?
Але деякі можуть заперечити: "Хіба Ісус не став царем у 33 р. Н. Е.?" Здається, так, але Псалом 110: 1-7 говорить про те, що він сидів праворуч Бога, поки його вороги не будуть піддані йому під ноги. Знову ж таки, с параю ми говоримо не про інтронізацію короля обов'язково, а про відвідування короля. Ісус, швидше за все, був престолений на небі в 33 CE, але його візит на землю як царя ще не прийде.
Є ті, хто вірить, що всі пророцтва, проголошені Ісусом, включаючи ті, що знайдені в Об'явленні, були здійснені в першому столітті. Ця школа теології відома як претеризм, і тих, хто її відстоює, називають претеристами. Особисто мені ярлик не подобається. І не подобається нічого, що дозволяє людині легко перевести когось у категорію. Накидання ярликів на людей - це протиріччя критичному мисленню.
Той факт, що деякі слова Ісуса були виконані у першому столітті, поза всяким розумним питанням, як ми побачимо у наступному відео. Питання в тому, чи всі його слова стосуються першого століття. Деякі стверджують, що це так, а інші постулюють ідею подвійного здійснення. Третя альтернатива полягає в тому, що частини пророцтва були здійснені в першому столітті, тоді як інші частини ще не збулись.
Вичерпавши розгляд цього питання, ми зараз перейдемо до відповіді, даної Христом. Ми зробимо це у другій частині цієї серії відео.
