Кома тут; Кома там

[Цей момент до мене звернув увагу Аполлос. Я вважав, що це має бути представлено тут, але йому належить заслуга в тому, що він придумав початкову думку та наступні аргументи.]
(Лука 23: 43) І сказав йому: "Істинно кажу вам сьогодні, ви будете зі мною в раю".
Про цей текст існує багато суперечок. NWT робить це за допомогою коми, поставленої таким чином, щоб було зрозуміло, що Ісус не говорить, що той злочинець, прибитий до стовпа біля нього, того самого дня піде в рай. Ми знаємо, що це було не так, бо Ісус воскрес лише на третій день.
Ті, хто вірить, що Ісус - це Бог, використовують це Писання, щоб «довести», що злочинцеві - і всім іншим, хто просто вірить в Ісуса - не тільки було прощено, але буквально того дня він пішов на небо. Однак таке тлумачення суперечить тому, що Біблія говорить про стан мертвих, природу Ісуса як людини, вчення Ісуса щодо воскресіння та надію на земне та небесне життя. Ця тема добре аргументована в наших публікаціях, і я не збираюся тут винаходити саме це колесо.
Мета цього допису - запропонувати альтернативне значення слів Ісуса. Наш переклад, хоча і узгоджується з іншими біблійними вченнями з цих та суміжних тем, все ж викликає деякі запитання. Грецька мова не використовує коми, тому ми повинні зробити висновок, що Ісус мав сказати. Як зрозумілий наслідок нашого багаторічного захисту правди перед натиском світу фальшивого релігійного вчення, ми зосередилися на вислові, який, боїться решти Писань, але, я боюся, відмовляє нам у особливо гарній пророче розуміння.
У нашому перекладі, поворот фрази «Справді кажу вам сьогодні ...» тут використовується Ісусом, щоб підкреслити правдивість того, що він збирається сказати. Якщо він справді так задумав, цікаво, що це є єдиним випадком, коли він вживає фразу саме так. Він буквально десятки разів вживає фразу: "по-справжньому кажу тобі" або "по-справжньому кажу тобі", але лише тут він додає слово "сьогодні". Чому? Як додавання цього слова додає надійності того, що він збирається сказати? Щойно зловмисник мужньо дорікав своєму партнерові у злочині, а потім смиренно благав Ісуса про прощення. Ймовірно, він не сумнівається. Якщо у нього є якісь сумніви, вони, швидше за все, пов’язані з його поглядом на нього як на негідного. Йому потрібне заспокоєння, не те, що Ісус говорить цю правду, а скоріше те, що щось, що здається занадто добрим, щоб бути правдою - можливість того, що він може бути викуплений у такий пізній момент свого життя - насправді є можливою. Як слово "сьогодні" додає до цього завдання?
Далі ми повинні подумати над обставинами. Ісус був у муці. Кожне слово, кожен подих, мабуть, йому чогось коштували. Відповідно до цього, його відповідь показує економію виразу. Кожне слово лаконічне і наповнене змістом.
Ми також повинні пам’ятати, що Ісус був великим учителем. Він завжди враховував потреби своєї аудиторії і відповідно коригував своє вчення. Все, що ми обговорювали щодо ситуації злочинця, було б для нього очевидним, і більше, він би бачив справжній стан серця людини.
Чоловік потребував не лише заспокоєння; йому потрібно було протриматись до останнього подиху. Він не міг піддатися болю і, цитуючи дружину Йова, «проклинав Бога і вмирав». Йому довелося протриматися ще кілька годин.
Чи відповість Ісуса на користь нащадків, чи його, перш за все, турбує добробут нещодавно знайденої вівці. З огляду на те, що він раніше вчив у Луці 15: 7, це, мабуть, було останнім. Тож його відповідь, хоч і була б економічною, сказала б злочинцю те, що йому потрібно було почути, щоб витримати до кінця. Як би приємно було для нього знати, що того самого дня він буде в Раю.
Але тримайся! Цього дня він не пішов до Раю, правда? Так, він зробив - з його точки зору. І погодьмося; коли ти вмираєш, єдиною точкою зору, яка має значення, є твоя власна.
До того, як закінчився той день, вони зламали йому ноги, щоб вся вага його тіла тягнула його за руки. Це призводить до навантаження на діафрагму, яка не може нормально функціонувати. Хтось помирає повільно і болісно від задухи. Це страшна смерть. Але знаючи, що як тільки він помре, він опиниться в Раю, мабуть, забезпечило йому величезний комфорт. З його точки зору, його остання свідома думка про цей тортурний стовп від мигання ока відокремлена від першої свідомої думки в Новому Світі. Того дня він помер, і для нього він вийшов того ж дня під яскравим світлом ранку Нового Світу.
Краса цієї думки полягає в тому, що вона також добре нам служить. Нам, хто, можливо, помирає від хвороби, або від старості, або навіть від сокири ката, потрібно лише думати про цього злочинця, щоб усвідомити, що ми від Раю на кілька днів, годин чи хвилин.
Я відчуваю, що наша теперішня інтерпретація, хоч і мала на меті захистити нас від помилкового вчення тринітаріанців, робить нам користь, позбавляючи нас чудової та вірозахисної картини пророчого слова.

Мелеті Вівлон

Статті Мелеті Вівлон.